The features of posttraumatic and associated sleep disorders in young War-affected women

Abstract

The purpose of this study was to assess the specifics of PTSD symptom manifestations with accompanying sleep disturbances by identifying relationships between individual clusters of PTSD symptoms and indicators of sleep quality among the sample of younger women affected by military events.

The study design is cross-sectional observational. Identical in basic parameters and socio-demographic indicators, the study population consisted of women aged from 18 to 45 years (M=23), (n=22). The study data included Ukrainian-language: demographic data, Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9), Generalized Anxiety Disorder Assessment-7 (GAD-7), PTSD  Checklist for DSM-5 (PCL-5), Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire (PSQQ), Toronto alexithymia scale (TAS-26) and Quality of Life Scale, edited by Prof. Chaban (CQLS). Statistical analysis including descriptive statistics and Pearson correlation was performed using SPSS Statistics 23.0 software.

Significant relationships were identified and evaluated between the following indicators: individual clusters of PTSD symptoms with manifestations of anxiety-depressive symptoms and alexithymia, and the quality of life and sleep in young women with symptoms of post-traumatic disorders with accompanying sleep disorders due to military events. Consequently, significant relationships were established between the manifestations of individual clusters of PTSD symptoms and parameters of sleep quality with symptoms of anxiety, depression, alexithymia, and low quality of life. This may indicate the higher risk of development and degree of manifestation of symptoms of stress-related disorders with accompanying sleep disturbances in the future in individuals with corresponding indicators according to the results of the scales used. 

Актуальність

Військові події в Україні спричинили збільшення кількості розладів, пов’язаних зі стресом, зокрема і посттравматичних стресових розладів (ПТСР) та пов’язаних із ними ускладнень. Зважаючи на збільшення кількості подій у світі, таких як: військові події, терористичні атаки та природні катаклізми — більш детальне вивчення стрес-асоційованих розладів є досить актуальним. Зокрема, і зв'язок із супутніми порушеннями сну.

Двосторонні взаємозв’язки між різними проявами порушень сну та симптомами ПТСР добре відомі та є фактором ризику розвитку ПТСР у майбутньому. За результатами нещодавно проведеного мета-аналізу було доведено поширеність випадків на прикладі зв’язку між безсонням і ПТСР на великій вибірці [1]. Описані прямі зв'язки між гострим стресом, як фізіологічною реакцією організму, і порушеннями сну, і навпаки [2]. Доведено також генетичну схильність до їх спорідненості [3]. Також представлено комплексну етіологію та симптоматику травматичних розладів і порушень сну, із супутніми психічними захворюваннями та їх частотою [4]. Отже, двосторонні зв’язки між різними проявами порушень сну та симптомами ПТСР добре доведені і є фактором ризику розвитку ПТСР у майбутньому [5-10]. У поєднанні з різними труднощами в регуляції емоцій, порушення сну після перенесеної психотравми можуть ускладнювати регуляцію емоцій і посилювати негативні наслідки [11-15].

Важливо досліджувати та ідентифікувати взаємозв’язки, враховуючи різницю в різних класифікаціях – між окремими кластерами симптомів ПТСР, наприклад за DSM-5: вторгнення, уникнення, негативні думки та емоції та гіперреактивність – із показниками якості та порушення сну, такими як: суб’єктивна якість сну, латентність, тривалість і порушення денного функціонування, а також рівень показників симптомів тривоги, депресії, алекситимії та якості життя.

У цій роботі представлені виокремлені пілотні результати більш широкого дослідження розладів, пов’язаних зі стресом.

Мета

Оцінити особливості проявів симптомів ПТСР із супутніми порушеннями сну шляхом виявлення взаємозв’язків між окремими кластерами симптомів ПТСР та показниками якості сну серед вибірки жінок молодшого віку, постраждалих від військових подій.

Методи

Дослідження за дизайном є крос-секційним обсерваційним. Ідентичну за основними параметрами та соціально-демографічними показниками популяцію дослідження склали жінки віком від 18 до 45 років із середнім віком (М=23), (n=22) із симптомами ПТСР та супутніми порушеннями сну, за наявності однакового типу психотравмівної події в анамнезі, пов’язаної з військовими подіями. Дані є анонімними, за наявності інформованої згоди від учасників дослідження. Методи дослідження, які були використані: соціально-демографічний, психодіагностичний та статистичний.

Дані дослідження включали україномовні: демографічні дані, Анкета здоров’я пацієнта-9 (PHQ-9), Оцінка генералізованого тривожного розладу-7 (GAD-7), Контрольний список симптомів ПТСР для DSM-5 (PCL-5), Піттсбурзького опитувальника якості сну (PSQQ), Торонтської шкали алекситимії (TAS-26) і шкали якості життя за ред. Проф. Чабана (CQLS); з метою визначення взаємозв’язків між показниками: окремих кластерів симптомів ПТСР із проявами тривожно-депресивних симптомів та алекситимії та якістю життя та сну у жінок молодшого віку із симптомами посттравматичних розладів із супутніми порушеннями сну внаслідок військових подій. Статистичний аналіз включає методи описової статистики та кореляції Пірсона, який було проведено за допомогою програмного забезпечення SPSS Statistics 23.0.

Результати

Точні результати кореляційного аналізу наведені у таблиці 1. За результатами даних шкали PCL-5 – виявлено сильні позитивні взаємозв’язки між усіма 4-ма кластерами симптомів ПТСР і загальним балом за результатами PCL-5 на рівні p>0,001. Виявлено сильні позитивні взаємозв’язки між симптомами: вторгнення – із депресією, тривогою та порушеннями сну на р>0,001; алекситимією на p>0,01; суб'єктивною якістю сну та порушенням денної життєдіяльності при р>0,05. Уникнення – із депресією та порушенням сну на р>0,001; тривогою та алекситимією на p>0,01; суб'єктивною якістю і тривалістю сну на p>0,05. Негативні думки та емоції – з депресією, тривогою, порушеннями і тривалістю сну та алекситимією на p>0,001; суб'єктивною якістю сну на p>0,01; порушенням денної життєдіяльності при p>0,05. Гіперреактивність – із депресією, тривожністю та порушеннями сну на р>0,001; суб'єктивною якістю сну, тривалістю та алекситимією на р>0,01 і латентністю сну на р>0,05. Загальний бал PCL-5 – із депресією, тривогою та порушеннями сну на p>0,001; суб'єктивною якістю і тривалістю сну та алекситимією на p>0,01; латентністю сну та порушення денного функціонування при р>0,05. Порушення сну окремо із тривалістю сну та алекситимією на p>0,001; суб’єктивною якістю на р>0,01 та латентністю сну на р>0,05. Алекситимія окремо із суб’єктивною якістю сну на р>0,01; латентністю, тривалістю сну та денною активністю на рівні p>0,05.

Виявлено негативний кореляційний зв’язок між результатами показників рівня якості життя із: кластером негативних думок та емоцій та алекситимією на р>0,01; депресією, тривалістю, порушенням та суб’єктивною якістю сну на р>0,05.

Отже, було встановлено, що учасники із вищими показниками проявів симптомів алекситимії а також симптомів тривоги та депресії мають відповідно вищі показники симптомів ПТСР та розладів сну, і відповідно – нижчий рівень якості життя.

Таблиця 1.

1. Депресивні с-ми	1
2. Тривожність	. 778**	1
														. 000
3. Інтрузивні с-ми	. 731**	. 682**	1
		. 000												. 000
4. Уникання	. 744**	. 593**	. 836**	1
		. 000	. 004											. 000
5. Негативні реакції	. 879**	. 783**	. 812**	. 771**	1
		. 000	. 000	. 000										. 000
6. Гіперреактивність	. 845**	. 682**	. 754**	. 747**	. 836**	1
		. 000	. 000	. 000	. 000									. 000
7. Загальний PCL-5 бал	. 879**	. 760**	. 921**	. 879**	. 945**	. 920**	1
		. 000	. 000	. 000	. 000	. 000								. 000
8. Суб’єктивна якість сну	. 547**	.384	. 482*	. 427*	. 554**	. 603**	. 577**	1
		. 008	.078	. 023	. 047	. 007	. 003							. 005
9. Латентність	.422	.393	.388	.359	.402	. 457*	. 443*	. 750**	1
		.050	.071	.074	.100	.604	. 033	. 039						. 000
10. Тривалість сну	. 590**	. 448*	.384	.463*	.742**	.591**	. 611**	. 572**	.279	1
		. 004	. 037	.078	.030	.000	. 004	. 003	. 005					.208
11. Розлади сну	. 756**	. 654**	. 743**	. 758**	. 891**	. 757**	. 861**	. 634**	. 508*	. 711**	1
		. 000	. 001	. 000	. 000	. 000	. 000	. 000	. 002	. 016				. 000
12. Денна активність	.305	.417	. 475*	.332	. 469*	.338	. 453*	.359	.039	.356	.358	1
		.179	.060	. 030	.141	. 032	.135	. 039	.110	.867	.113			.111
13. Алекситимія	.653**	. 563**	. 556**	. 543**	. 738**	. 607**	. 678**	. 624**	. 489*	. 525*	. 770**	. 476*	1
		.001	. 006	. 007	. 009	. 000	. 003	. 001	. 002	. 021	. 012	.000		. 029
14. Якість життя	-. 490 *	-.379	-.235	-.079	-. 545* *	-.262	-.345	-. 515*	-.388	-. 478*	-. 531*	-.187	-. 615 *
		. 021	.082	.293	.728	. 009	.238	.116	. 014	.074	. 024	. 011	.417	. 002
** p<0,001, p<0,0001*p<0,005

Висновки

За вищепредставленими результатами дослідження — було виявлено та оцінено значущі взаємозв’язки між показниками: окремих кластерів симптомів ПТСР із проявами тривожно-депресивних симптомів та алекситимії та якістю життя та сну у жінок молодшого віку із симптомами посттравматичних розладів із супутніми порушеннями сну внаслідок військових подій. Отже, було встановлено значущі зв’язки між проявами окремих кластерів симптомів ПТСР та параметрами якості сну із симптомами: тривоги, депресії, алекситимії та низького рівня якості життя. Це може свідчити про більш високий ризик розвитку та ступеню прояву симптомів розладів пов’язаних зі стресом із супутніми порушеннями сну у майбутньому в осіб із відповідними показниками за результатами використаних шкал. Отже, ці аспекти були проаналізовані та вивчені. Цікавим є на перспективу вивчати модель посередництва між наявними симптомами алекситимії та симптомами ПТСР і супутніми порушеннями сну в осіб із алекситимією, оскільки симптоми ПТСР із супутніми порушеннями сну частіше розвиваються внаслідок впливу травматичної події, порушення емоційної регуляції та обробки інформації, пов’язаної з психотравмою.