When norms collapse: deviant behavior of the population during the war in Ukraine: A study on the impact of war on deviant behavior among the Ukrainian population and potential prevention methods through psychological correction and social programs

Abstract

In the article "Deviant Behavior of the Population During the War in Ukraine," the socio-psychological consequences of the war for the country's citizens are explored. Specifically, the impact of combat operations and constant stress on the population's behavior is analyzed, highlighting the increase in aggression, crime, substance abuse, suicidal tendencies, and looting. Special attention is given to the role of the media in shaping a negative emotional background and exacerbating deviant behavior. Methods of psychological correction are considered, as well as the application of the international mhGAP intervention guide to provide psychosocial assistance in situations with limited access to psychiatric services.

Вступ

Війна в Україні призвела до глибоких трансформацій у всіх сферах суспільного життя. Серед наслідків бойових дій велике значення має психологічний стан не лише військових, а й усього населення країни. Багато уваги приділяється лікуванню солдатів та ветеранів від гострих стресових розладів (ГСР), посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших психопатологій. Це надзвичайно важлива робота, оскільки ці люди безпосередньо стикаються з найбільшими психічними викликами. Проте війна впливає на кожного громадянина, і зміни в поведінці цивільного населення мають стати предметом не меншої уваги. Під час будь-якої соціальної катастрофи, а війна є однією з найбільших, поведінка людей може ставати девіантною через вплив стресових факторів, дезінтеграції соціальних норм та зростання соціальних напружень. [1] Важливу роль у формуванні цих відхилень відіграють засоби масової інформації, які часто підсилюють негативний емоційний фон.

Причини девіантної поведінки під час війни

Поведінка людей під час війни значно змінюється через поєднання багатьох психотравмуючих факторів. Психологічна травма, постійний стрес, втрата близьких та житла створюють умови, що сприяють виникненню девіантної поведінки серед громадян України [2]. Окрім фізичного та психологічного впливу війни, важливу роль відіграють соціальні фактори, такі як економічна нестабільність, втрата роботи, соціальна ізоляція.

Згідно з дослідженнями, девіантна поведінка під час війни може проявлятися у вигляді агресії, злочинності, наркоманії, алкоголізму, суїцидальних тенденцій та інших відхилень від соціально прийнятних норм. Одним із яскравих прикладів є випадки мародерства, які збільшуються під час війни. Громадяни, відчуваючи безкарність або моральну кризу, порушують норми моралі, що в мирний час вони б не робили [3].

Вплив засобів масової інформації

Засоби масової інформації (ЗМІ) та соціальні мережі відіграють важливу роль у формуванні суспільної думки та емоційної атмосфери. Під час війни ЗМІ часто акцентують увагу на негативних подіях, що може призводити до поглиблення відчуття тривоги, страху та безнадії у громадян. Постійне сприйняття насильства, смертей та руйнувань через засоби масової інформації та соціальні мережі підсилює емоційний стрес населення, що сприяє розвитку девіантних форм поведінки [4].

Такі чинники, як трансляція сцен насильства та підкріплення страхів через поширення інформації про загрозу життю, формують у людей відчуття хронічної загрози. Це може викликати або гіперреактивність у вигляді агресивної поведінки, або, навпаки, аутоагресію, що часто проявляється у формі суїцидальних спроб [5].

Девіантна поведінка серед цивільного населення

Військові конфлікти впливають не лише на солдатів, а й на цивільне населення. Люди, що втратили житло або близьких, часто демонструють девіантні форми поведінки, які включають агресію, депресію, зловживання психоактивними речовинами або суїцидальні спроби [6]. Війна стає тим фактором, який порушує соціальну стабільність та створює умови для розвитку криміногенної обстановки.

Особливо гостро проблема постає серед дітей та підлітків, які через свої вікові особливості більше схильні до асоціальних вчинків. У таких умовах державні програми підтримки, освіта та робота з психічним здоров’ям населення стають життєво необхідними для запобігання збільшенню соціальних проблем після завершення бойових дій.

Корекція девіантної поведінки під час війни

Важливим аспектом роботи з девіантною поведінкою є її психологічна корекція. Найбільш ефективними методами вважаються когнітивно-поведінкова терапія, групова терапія, а також індивідуальні консультації з психологами [7]. Для ветеранів важливу роль відіграють програми реінтеграції в суспільство, які допомагають знизити рівень агресії та запобігти розвитку посттравматичного стресового розладу.

Окрім роботи з військовими, важливою є підтримка цивільного населення, зокрема дітей та підлітків. Психологічна допомога, освіта щодо конструктивного вирішення конфліктів можуть значно зменшити рівень агресії та запобігти розвитку девіантних форм поведінки, як-то залежність чи суїцидальні тенденції [8].

Ефективним інструментом у корекції девіантної поведінки серед населення під час війни може бути посібник з втручання mhGAP, розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Він призначений для навчання немедичних фахівців та медичних працівників основним стратегіям діагностики та втручання в випадках психічних розладів і розладів поведінки. Застосування mhGAP дозволяє вчасно виявляти такі стани, як депресія, тривожні розлади, ПТСР та агресія, що лежать в основі девіантної поведінки, та надавати необхідну психосоціальну допомогу. Особливо цінним це втручання стає в умовах обмеженого доступу до психіатричних послуг під час війни, коли необхідно швидко реагувати на критичні випадки девіацій [9].

Висновки

Девіантна поведінка під час війни є наслідком глибоких соціальних та психологічних зрушень у суспільстві. Війна не лише руйнує інфраструктуру, але й створює умови для порушення соціальних норм, підвищення агресії, злочинності, суїцидальних настроїв та інших відхилень. Засоби масової інформації можуть як сприяти поглибленню негативних тенденцій, так і стати інструментом для психологічної підтримки населення. Важливою залишається робота з ветеранами, а також активне залучення програм психологічної допомоги для цивільного населення, особливо в умовах постійного стресу та соціальної нестабільності.