Cognitive impairment in victims of Russian aggression associated with post-traumatic stress disorder (PTSD)

Abstract

Abstract

Among the numerous manifestations of PTSD, there are, in particular, cognitive impairments. They significantly worsen the course of PTSD and the quality of life in patients, and also reduce the probability of overcoming psychotrauma.

We analyzed cognitive disorders prevalence among the civilian population of the de-occupied and affected by the full-scale Russian invasion communities of Chernihiv, Sumy, Dnipropetrovsk and Kharkiv regions.

Cognitive disorders were much more common among PTSD patients (OR 4.0) and were more characteristic for women over 41 (OR 7.5 -7.7). Such PTSD sequences can lead to a substantial workability decrease, especially regarding qualified work.

Thus, the analysis of the cognitive disorders prevalence in patients with PTSD lays the foundation for determining the prospects for overcoming the war consequences among the Ukrainian population.

Актуальність проблеми

Когнітивні розлади при непсихотичних розладах, зокрема психотравмівного генезу, завжди були об’єктами інтересу науковців, оскільки передбачали як певні когнітивні «поламки» викривлення, так і навіть когнітивний дефіцит [1].

Важливим є те, що когнітивні порушення при ПТСР часто спостерігаються без клінічно підтвердженого органічного (судинного, інтоксикаційного, атрофічного тощо) підґрунтя [2]. Такі особливості когнітивного функціонування пацієнтів із ПТСР зумовлені, у тому числі, нейрофізіологічними особливостями (наприклад функціонуванням вентромедіальної префронтальної кори – ВМ-ПФК), які можуть як погіршувати, так і полегшувати загальний прогноз при захворюванні [3].

Також описані випадки збільшення продукції медіаторів запалення (CRP, IL-2, IL-6 та інш.) у пацієнтів із діагностованим ПТСР, який супроводжувався симптомами гіперреактивності та порушення когнітивної функції [4].

До того ж, зростає кількість досліджень щодо інших аспектів порушення когнітивного функціонування при ПТСР. Зокрема, це стосується критично важливих повсякденних функціональних навичок, що потребують інтелектуальних зусиль, у яких особи з ПТСР у середньому не досягають нормативних стандартів [5]. За даними деяких дослідників, когнітивні розлади корелюють з ознаками інвалідності у осіб з ПТСР [6].

Люди, з високим рівнем когнітивної вразливості та негативним життєвим досвідом мали найвищий рівень симптомів ПТСР [7]. Зв’язок між когнітивною вразливістю та негативними життєвими подіями був досліджений для різних кластерів симптомів ПТСР. Було виявлено, що несприятливі життєві події значною мірою передбачали зміни у вигляді симптомів уникнення, заціпеніння та дисфорії.

Найбільшу вираженість симптомів фіксували в обстежуваних, що зазнали найбільш травматичних життєвих подій і мали високий рівень когнітивної вразливості. Відповідно, низьку частоту травматичних життєвих подій та високий рівень когнітивної стійкості пов’язували зі зменшенням проявів ПТСР [8].

До змін когнітивного функціонування при ПТСР часто відносять порушення ретенції (збереження) у пам’яті суттєвих моментів, пов’язаних із психотравмівною подією, а також викривлення уявлень про світ, що вкладаються у загальновідому когнітивну тріаду Бека [9]: негативні думки про свої якості характеру і вчинки, навколишнє середовище та перспективи щодо майбутнього.

Матеріали і методи дослідження

Нами проведено крос-секційне дослідження із залученням 129 осіб у віці 18-60 років (середній вік (±стандартне відхилення, СВ) – 39,7±12,1 років). Дослідження проводилося під час роботи мобільних бригад медичної та психологічної допомоги, роботу яких організовувала ГО «Інфекційний контроль в Україні» за підтримки Corus International у деокупованих та постраждалих від бойових дій населених пунктах Чернігівської, Сумської, Дніпропетровської і Харківської областей з вересня 2022 по березень 2024. Усі обстеженні надали згоду на проведення травмофокусованої психотерапії та проходили тестування когнітивних функцій упродовж першої сесії психотерапії. Серед пацієнтів переважали жінки – 117 осіб (90,7%).

Тестування для діагностики ПТСР проводилося з використанням психодіагностичної шкали PCL-5. Кількісним критерієм імовірності розвитку ПТСР відповідно до цієї шкали ми вважали сумарну кількість балів від 38 [10]. Оцінка когнітивних функцій проводилася за тестом МоСА (v 7.3) [11] з пороговим значенням норми когнітивного функціонування від 26 балів [12].

Під час аналізу результатів ми оцінювали відношення шансів розвитку когнітивних порушень у пацієнтів із ПТСР [13]. Отримані результати ми розподілили за статтю і віком. Статистична обробка даних проводилась із застосуванням IBM SPSS Statistics, Version 29.0.2.0 (20), а достовірність отриманих результатів оцінювали за допомогою Cochran–Mantel–Haenszel та Fisher-Exact тестів.

Результати та їх обговорення

Загалом, серед обстежених пацієнтів поширеність ПТСР становила 49,6% . Хоча спостерігалася явна тенденція до більшого ризику ПТСР у жінок, ніж у чоловіків, статистично значимого рівня вона не набула (таблиця 1).

Таблиця 1. Розподіл обстежених за статтю

Стать	Всього		PCL-5≥38		PCL-5<38		Відношення шансів	P
		абс .	%	абс .	%	абс .	%	Медіана (Q 1 – Q 3 )
Чол .	12	9,3	3	25,0	9	75,0	0,3 (0,1 – 1,2)	0,07
Жін .	117	90,7	61	52,1	56	47,9	3,3 (0,8 – 12,7)
Разом	129	100	64	49,6	65	50,4

Розподіл обстежених за віковими групами також не виявив суттєвої різниці щодо імовірності розвитку ПТСР (таблиця 2).

Таблиця 2. Розподіл обстежених з імовірністю розвитку ПТСР за віком

Вік	Всього				PCL-5<38		Р
		абс .	%	абс .	%	абс .		%
18-30	37	28,7	18	48,6	19	51,4	>0,05
31-40	29	22,5	14	48,3	15	51,7
41-50	33	25,6	18	54,5	15	45,5
51-60	30	23,3	14	46,7	16	53,3
Разом	129	100	64	49,6	65	50,4

У пацієнтів з клінічно значущим показником скринінгу на ПТСР майже у чотири рази частіше спостерігалися когнітивні порушення (таблиця 3).

Таблиця 3. Розповсюдженість когнітивних порушень серед обстежених осіб із ПТСР

PCL-5	Стать	MoCA≤25		MoCA >25		Відношення шансів	P
				абс .	%	абс .		%	Медіана (Q 1 – Q 3 )
PCL-5≥38	Чол .	2	1,6	1	0,8	7,0 (0,4 – 123,4)	0,18
		Жін .	43	33,3	18	14,0	3,7 (1,7 – 8,0)	0,001
		Разом	45	34,9	19	14,7	4,0 (1,9 – 8,4)	0,001
PCL-5<38	Чол .	2	1,6	7	5,4
		Жін .	22	17,0	34			26,3
		Разом	24	18,6	41			31,8

Невелика частка чоловіків у групі обстежених не дозволяє оцінити достовірність даних, хоча і демонструє вдвічі більшу поширеність когнітивних порушень.

Найбільш вразливими до когнітивних порушень на тлі ПТСР виявилися вікові групи, починаючі з 41 років (таблиця 4).

Таблиця 4. Розподіл обстежених з імовірністю розвитку ПТСР та когнітивними порушеннями за віком

PCL-5	Вік			MoCA >25		Відношення шансів	P
				абс .	%	абс .		%	Медіана (Q 1 – Q 3 )
	18-30	10	7,8	8	6,2	3,5 (0,9 – 13,9)	0,10
		31-40	8	6,2	6	4,6	2,0 (0,5 – 8,8)	0,47
		41-50	15	11,6	3	2,3	7,5 (1,5 – 37,7)	0,01
		51-60	12	9,3	2	1,6	7,7 (1,3 – 46,4)	0,03
		Разом	45	34,9	19	14,7	4,0 (1,9 – 8,4)	0,001
PCL-5<38	18-30	5	3,9	14	10,8
		31-40	6	4,6	9			7,0
		41-50	6	4,6	9			7,0
		51-60	7	5,5	9			7,0
		Разом	24	18,6	41			31,8

Оскільки тестування проводилося лише серед пацієнтів, які дали згоду на проведення тривалої травмофокусованої психотерапії, необхідно зважати на специфіку отриманих результатів. Так, суттєва перевага пацієнтів жіночої статі, швидше за все є відображенням більшої комплаєнтності обстежених жінок до психотерапії, що була описана раніше [14]. Проте, враховуючи більший ризик зниження когнітивних функцій з віком у чоловіків виявлені несприятливі тенденції можуть також мати клінічне значення, що, ймовірно, буде підсилюватись із віком.

Отримані дані контрастують із загальними стандартними показниками поширеності і тяжкості когнітивних порушень за результатами тесту МоСА, що свідчать про статистично значуще зниження когнітивних функцій лише після 60 років у різних популяціях [15, 16]. Проте, отримані дані свідчать, що саме у жінок на тлі ймовірного ПТСР когнітивні порушення більш виражені саме після 41 року, що значно обмежує їхню професійну діяльність [17]. Зважаючи на особливу вразливість до когнітивного зниження жінок середнього віку, що, за даними низки досліджень, у подальшому може прогресувати аж до деменцій як атрофічного, так судинного і змішаного генезу тощо [18, 19], несприятливе прогностичне значення ПТСР для цієї категорії пацієнтів зростає.

Значне зниження когнітивних функцій у постраждалих із виявленим ПТСР старше 41 року відображає істотний негативний вплив ПТСР на соціальну адаптацію до наслідків війни серед населення України. Зважаючи на те, що за даними Державної служби статистики України, громадяни віком 41-60 років станом на кінець 2021 року становили 51,5% працездатного населення [20], такі зміни матимуть значення для виконання кваліфікованих видів роботи та, ймовірно, несприятливо впливатимуть на загальну ефективність праці.

Висновок

Розвиток ПТСР призводить до вираженого зниження когнітивних функцій, зокрема серед жінок найбільш працездатного віку (41-60 років), що свідчить про наростання когнітивного зниження у порівнянні з віковою динамікою, притаманною особам, які не зазнали впливу психотравмівної ситуації. Такі прояви обтяжують загальне прогностичне значення ПТСР та вказують на можливість тривалих негативних наслідків психотравмівної ситуації.