Згідно із сучасними уявленнями нейроконітивний дефіцит є фундаментальною ознакою шизофренії (core feature). Дане твердження обґрунтовують стабільністю дефіциту когнітивних функцій, персистуванням когнітивного дефіциту незалежно від фази захворювання та інших симптомів шизофренії. Актуальність пошуку методів нейрокогнітивного відновлення визначається впливом когнітивного функціонування на рівень функціонального результату (functional outcome) пацієнтів із шизофренією. З метою вирішення даної проблеми науковцями активно досліджується такий напрямок у лікуванні пацієнтів із даною психопатологією як «нейрокогнітивна терапія» або нейрокогнітивні тренування.
Оцінка ефективності нейрокогнітивних тренувань у пацієнтів із параноїдною шизофренією.
Пацієнти, що відповідали критеріям включення були оцінені за шкалою оцінки позитивних та негативних симптомів (PANSS), шкалою персонального та соціального функціонування (PSP), а також нейропсихологічними методиками (Тест послідовних з’єднань частини А та В, Вісконсинський тест розкладки карток, Тест Лурія). Після проведення аналізу отриманих клінічних даних була розроблена диференційована програма нейрокогнітивного відновлення хворих на параноїдну шизофренію з урахуванням профілю когнітивного функціонування. Усі пацієнти, які були включені у дослідження, випадковим методом були розділені на дві групи. Основна група, в якій проводились запропоновані диференційовані відновні заходи, спрямовані на покращення нейрокогнітивного функціонування, включала 40 пацієнтів. Групу порівняння склали 31 хворий, які отримували лише медикаментозне лікування.
Через 1 місяць спостереження було виявлено статистично значущу різницю між основною та контрольною групами як за загальним балом PANSS так і за більшістю ознак шкали PANSS. Загальний бал за шкалою PSP статистично достовірно підвищився у основній групі і змінився з інтервалу 41-50 до 51-60 (р=0,0001). При виконанні Вісконсинського тесту розкладки карток відсоток неправильних відповідей зменшився на 31,4% (р=0,0001), персеверативних помилок на 20,1% (р=0,042) та збільшилась кількість пройдених категорій на 33,5% (р=0,002).
Запропонований нами комплекс диференційованого нейрокогнітивного відновлення показав позитивні результати, які відображені у динаміці змін та виявленні статистично значущої різниці між основною та контрольною групами через 1 та 6 місяців спостереження за показниками шкал PANSS, PSР та виконанням нейрокогнітивних тестів.
Зі зміною концепції психіатричної служби від стаціонарної до соціально орієнтованої допомоги та інтеграції пацієнтів у суспільство фокус лікування шизофренії перемістився із усунення психотичних симптомів до мети «одужання» («recovery»)
Методом суцільної вибірки за умови інформованої згоди здійснювався набір пацієнтів та їх оцінка у відповідності до критеріїв включення та виключення. На першому етапі дослідження ми проводили клінічне обстеження пацієнтів із шизофренією з метою виявлення психопатологічної структури захворювання та вивчення соціально-демографічних характеристик пацієнтів. Для цього ми використовували метод структурованого інтерв’ю із застосуванням спеціально розробленої карти обстеження пацієнта з параноїдною шизофренією.
На другому етапі виконання роботи усі пацієнті були оцінені за допомогою шкали оцінки позитивних та негативних симптомів (PANSS), шкали персонального та соціального функціонування (PSP), а також нейропсихологічних методик (Тест послідовних з’єднань частини А та В, Вісконсинський тест розкладки карток, Тест Лурія) для виявлення особливостей когнітивного функціонування з метою подальшого використання цих даних при розробці диференційованого комплексу заходів нейрокогнітивного відновлення цієї групи хворих.
На третьому етапі після проведення аналізу отриманих клінічних даних була розроблена диференційована програма нейрокогнітивного відновлення хворих на параноїдну шизофренію з урахуванням профілю когнітивного функціонування. Диференційований підхід при виборі основних задач нейрокогнітивного відновлення визначався найбільш ураженим доменом когнітивного функціонування із залученням найбільш збережених когнітивних функцій. Для проведення нейрокогнітивного відновлення використовувалась комп’ютеризована програма «Камертон» (О.А. Скугаревський, В.Г. Об’єдков, А.П. Гелда, М.М. Скугаревська, В.В. Кот; УО «Білоруський державний медичний університет», ДУ «РНПЦ психічного здоров’я», реєстраційний № 124-1109), яка була розроблена для пацієнтів із тяжкою психічною патологією та максимально адаптована до цієї групи хворих. Заняття проходили три рази на тиждень тривалістю по 40 хвилин протягом одного місяця.
Усі пацієнти, які були включені у дослідження, випадковим методом були розділені на дві групи. Основна група, яка отримувала запропоновані диференційовані відновні заходи, спрямовані на покращення нейрокогнітивного функціонування, включала 40 пацієнтів. Групу порівняння складалась з 31 хворого, які отримували лише медикаментозне лікування.
На останньому етапі дисертаційного дослідження проводилась динамічна оцінка стану пацієнтів основної і контрольної груп за шкалами PANSS та PSP, а також за нейрокогнітивними тестами через один та шість місяців.
На початку проведення заходів, спрямованих на покращення когнітивного функціонування, між основною та контрольною групами не було статистичної різниці за віком, статтю, рівнем освіти, тривалістю захворювання, оцінкою за шкалами PANSS, PSP та нейрокогнітивними тестами. У більшості випадків препаратами для підтримуючого лікування були типові антипсихотики 40 (56,3 %). Із них пролонговані форми отримували 15 (37,5 %) пацієнтів, не пролонговані форми – 2 (5,0 %), комбінацію пролонгованих і не пролонгованих типових антипсихотиків – 6 (15,0 %), комбінацію типових антипсихотиків з атиповими – 17 (42,5 %). У якості монотерапії атипові антипсихотики приймали лише 12 (16,9 %) пацієнтів. 4 (5,6 %) пацієнти приймали комбінацію антипсихотиків з іншими психотропними препаратами (антидепресанти, анксіолітики, стабілізатори настрою).
У результаті проведення лікування у пацієнтів обох груп спостерігалась позитивна динаміка, однак у пацієнтів основної групи відмічалась більш виражена позитивна динаміка негативних симптомів, нейрокогнітивного та соціального функціонування.
Загальний бал за шкалою PANSS через 1 місяць спостереження склав 62,05 (±9,16) балів в основній групі та 69,03 (±8,97) балів у контрольній. На
*Примітка. * - достовірність різниці на рівні р<0,05.
Через 1 місяць спостереження загальний бал за шкалою PSP статистично достовірно підвищився у основній групі і змінився з інтервалу 41-50 до 51-60 (р=0,0001), що свідчило про наявність значно виражених порушень лише в одній із областей а-с (соціально-корисна діяльність, включаючи роботу та навчання; стосунки із близькими та інші соціальні відносини; догляд за собою), тоді як бал у інтервалі 41-50 свідчив про наявність значно виражених порушень у двох і більше областей (
При порівнянні змін за нейрокогнітивними тестами у основній групі спостерігалась позитивна динаміка у всіх доменах когнітивного функціонування після проведення нейрокогнітивних тренувань. Відсоток неправильних відповідей зменшився на 31,4% (р=0,0001), персеверативних помилок на 20,1% (р=0,042) та збільшилась кількість пройдених категорій на 33,5% (р=0,002), що свідчило про покращення робочої пам’яті. Також спостерігалась позитивна динаміка у виконанні тесту послідовних з’єднань частини A та частини В – зменшення часу виконання на 26,3% (р=0,017) і 9,9% (р=0,008) відповідно, що вказувало на покращення уваги та робочої пам’яті. Через 6 міс спостереження відмічалось збереження позитивної динаміки. Також у основній групі спостерігалось збільшення кількості пацієнтів, які завершили виконання частини В тесту послідовних з’єднань та Вісконсинського тесту розкладки карток (
*Примітка. TMT_A – відсоток пацієнтів, які відмітили усі цифри частини A тесту послідовних з’єднань; TMT_B - відсоток пацієнтів, які відмітили усі цифри та літери частини В тесту послідовних з’єднань; WCST - відсоток пацієнтів, які пройшли 128 карток Вісконсинського тесту розкладки карток або завершили 6 категорій; Тест Лурія – відсоток пацієнтів, які прослухали та відтворили слова 5 разів.
Порівняння показників шкали PANSS пацієнтів основної та контрольної груп через 1 та 6 місяців спостереження показало позитивні результати запропонованого комплексу нейрокогнітивного відновлення та збереження позитивної динаміки психічного стану. Також спостерігалась позитивна динаміка рівня соціального функціонування. У пацієнтів основної групи стали менш виразними утруднення у щонайменше в одній із областей а-с. Динаміка показників виконання нейрокогнітивних тестів свідчила про покращення уваги, швидкості обробки інформації, робочої пам’яті, здатності до міркування та вирішення проблем. Таким чином динаміка змін показників шкал PANSS, PSP та нейрокогнітивних тестів до та після проходження нейрокогнітивних тренувань показала позитивні результати запропонованого комплексу нейрокогнітивного відновлення та збереження позитивної динаміки через 6 місяців.
The author declare that no competing interests exist.